Зміст

1. Пояснювальна записка
2. Основні вимоги для підготовки вступників
3. Розділи курсу української мови та їх короткий зміст
4. Зміст навчального матеріалу
5. Тестування як форма вступного випробування
6. Основні орфографічні та пунктуаційні правила
7. Список рекомендованої літератури

1. Пояснювальна записка

Знання мови належить до найважливіших сутностей людини. Воно є засобом і матеріалом формування та становлення особистості людини, її інтелекту. Мова – це безперервний процес пізнання світу, його освоєння людиною.

Досконале володіння державною мовою – важлива умова формування особистості майбутнього молодшого спеціаліста, становлення його світогляду, передоснова фахової компетенції.

Система професійної підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації передбачає не лише засвоєння майбутніми фахівцями певного обсягу професійних знань, а й володіння знаннями з загальноосвітніх предметів, серед яких українська мова посідає особливе місце.

Програму вступного випробування з української мови складено для осіб, які вступають на основі повної загальної середньої освіти на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста на основі чинної програми української мови для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН № 2/11-66 від 23.12.2004 р.), відповідно до Закону «Про загальну середню освіту» та Державного стандарту повної середньої освіти.

Під час вступу абітурієнти  складають тестування на базі 9 класів, якщо вони належать до категорії вступників, яким передбачені інші умови проходження вступних випробувань (а не незалежне зовнішнє оцінювання).

Мета вступного тестування – перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність вступників, рівень їх сформованих умінь та навичок.

2. Основні вимоги для підготовки вступників

Абітурієнти повинні знати:

• українську абетку; звуки, букви, склади;
• класифікацію звуків;
• чергування головних та приголосних звуків у мовному потоці;
• основні правила української літературно вимови;
• основні правила української орфографії;
• вживання великої літери;
• написання слів разом, окремо, через дефіс;
• правопис прізвищ та географічних назв;
• правила написання апострофа;
• правила написання м’якого знака;
• правопис іншомовних слів;
• правила переносу;
• лексикологію; синоніми, антоніми, омоніми;
• українську фразеологію;
• морфологію як учення про чистини мови;
• синтаксис як учення про словосполучення і речення;
• класифікацію простих і складних речень;
• пунктуацію;
• основні стилі української мови.

Абітурієнти повинні вміти:

• грамотно й охайно писати;
• застосовувати теоретичні знання до конкретного матеріалу;
• знаходити й обґрунтовувати орфограми та пунктограми;
• пояснювати фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні явища;
• правильно ставити і пояснювати розділові знаки.

3. Розділи курсу української мови та їх короткий зміст

1. Фонетика і фонологія ( вчення про знакову систему мови).

2.Графіка і орфографія ( вчення про передачу звуків на письмі та правила написання слів та їх частин).

3.Лексикологія і фразеологія (вчення про словниковий склад мови і фразеологічні одиниці мови).

4.Морфемна структура слова ( засоби і способи творення слів).

5.Граматика – морфологія і синтаксис ( учення про частини мови, форми слів і словозміну, про будову словосполучення і речення).

6.Пунктуація (вчення про систему розділових знаків, їх типи та правила вживання).

 

4. Зміст навчального матеріалу

Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія

Звуки мови. Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді і м’які, дзвінкіі глухі. Букви та інші графічні засоби. Українська абетка. Співвідношення звуків і букв.

Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж. Склад, правила складоподілу в українській мові. Наголос, головні літературні норми наголошування слів в українській мові. Ненаголошені голосні, їх вимова й позначення на письмі.

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних, його різновиди. Спрощення в групах приголосних.

Найпоширеніші випадки чергування голосних та приголосних звуків. Евфонічні чергування (у//в, і//й). Орфограма. Орфографічна помилка. Принципи української орфографії.

Правила вживання апострофа, м’якого знака. Позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження. Правила переносу слів.

Будова слова, словотвір та орфографія

Спільнокореневі слова й форми слова. Основа слова й закінчення змінних слів. Значущі частини слова (корінь, префікс, суфікс, закінчення).

Вимова та написання префіксів з- (с-, зі-, із-, зо-), роз-, без-, воз-, пре-, при-, прі-.

Словозміна та словотворення. Основні способи словотворення в українській мові, їх різновиди. Зміни приголосних при творенні слів.

Правопис складних і складноскорочених слів.

Лексикологія, фразеологія та лексикографія

Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Синоніми, антоніми, омоніми.

Загальновживані слова. Діалектні та професійні слова. Стилістична диференціація української лексики. Лексика української мови за походженням. Власне українські слова. Лексичні запозичення з інших мов.

Терміни. Архаїзми та історизми. Неологізми.

Поняття про фразеологізми. Типи фразеологізмів. Джерела української фразеології. Фразеологізми в ролі членів речення. Типи словників, принципи їх побудови. Головні етапи української лексикографії.

Морфологія та орфографія

Поняття про самостійні та службові частини мови.

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Конкретні й абстрактні назви. Назви істот та неістот. Загальні і власні назви. Рід, число, відмінок іменників. Відміни іменників. Невідмінювані іменники. Способи творення іменників. Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших іменникових суфіксів. Велика буква у власних назвах.

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Перехід прикметників з одного розряду в інший. Повні й короткі форми прикметників, їх утворення. Ступені порівняння якісних прикметників, способи їх творення. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників. Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників за значенням (особові, зворотний, присвійні, вказівні, означальні, питальні, відносні, неозначені, заперечні). Творення та відмінювання займенників. Правопис займенників.

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (власне кількісні, неозначено-кількісні, дробові, збірні) й порядкові. Числівники прості, складні та складені. Відмінювання кількісних та порядкових числівників. Правопис числівників.

Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Стан дієслова (активний і пасивний). Спосіб дієслова (дійсний, умовний, наказовий). Творення форм способу. Вид дієслова (доконаний і недоконаний). Творення видових форм. Час дієслова (майбутній, теперішній, минулий, давноминулий). Дієвідмінювання. Дієслова І та II дієвідмін. Особа і число дієслова. Безособові дієслова. Творення та правопис дієслів.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприкметники активного й пасивного стану, їх творення. Відмінювання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Безособові дієслівні форми на –но/-ено, -то. Правопис дієприкметників.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівники доконаного та недоконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників.

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди прислівників за значенням. Ступені порівняння прислівників, способи їх творення. Правопис прислівників.

Прийменник як службова частина мови. Непохідні й похідні прийменники. Прості, складні та складені прийменники. Правопис прийменників. Сполучник як службова частина мови. Сполучники сурядності та підрядності. Групи сполучників за будовою та походженням. Правопис сполучників.

Частка як службова частина мови. Групи часток за значенням та вживанням (формотворчі, словотворчі та модальні). Правопис часток. Не і ні з різними частинами мови.

Вигук як частина мови. Групи вигуків за походженням. Правопис вигуків.

Синтаксис і пунктуація

Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова. Типи граматичного зв’язку в словосполученнях.

Речення, його головні ознаки та різновиди. Граматична основа речення. Порядок слів у реченні. Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні) та емоційним забарвленням (окличні, неокличні). Види речень за будовою (прості, складні).

Просте речення. Поширені та непоширені речення. Головні та другорядні члени речення (підмет і присудок; додаток, означення, обставина), способи їх вираження та різновиди. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот. Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах. Речення двоскладні та односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні й неповні речення. Тире в неповних реченнях. Однорідні члени речення. Узагальнювальні слова при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення. Розділові знаки при однорідних членах речення.

Звертання та вставні слова (словосполучення, речення), розділові знаки при них. Відокремлені члени речення, розділові знаки при них.

Складне речення, його типи. Засоби зв’язку частин складного речення. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними, їх типи. Розділові знаки в складносурядному та складнопідрядному реченнях. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому реченні. Складне речення з різними видами зв’язку, розділові знаки в ньому. Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог. Розділові знаки при прямій мові, цитатах, діалозі.

 

5. Тестування як форма вступного випробування

Тестові завдання для вступних іспитів укладено відповідно до вимог чинної програми з української мови для середньої загальноосвітньої школи.

Виконання завдань надає можливість встановити рівень засвоєння навчального матеріалу з української мови за курс 5- 9 класів.

Тестові завдання подано в такій формі:

• завдання з  вибором  однієї  правильної  відповіді;  до  кожного
• завдання пропонується 4 варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

Матеріал вступних випробувань направлений на перевірку засвоєння лінгвістичної змістової лінії навчальної програми, визначає рівень сформованості мовної компетенції.

 

6. Основні орфографічні та пунктуаційні правила

Перелік орфограм

1. Ненаголошені голосні в коренях слів.
2. Роздільне написання прийменників з іменниками та займенниками.
3. Букви, що позначають звуки, які уподібнюються.
4. Перенос слів.
5. М’який знак.
6. Буквосполучення йо, ьо.
7. Апостроф.
8. Подвоєні букви.
9. Приголосні в префіксах.
10. Букви е – и в префіксах.
11. Букви о – а, е – и, е – і в коренях дієслів.
12. Букви о – і, е – і, є – і в коренях слів.
13. Букви и – і після ж, ч, ш, щ, г, к, х.
14. Букви е – о після ж, ч, ш, щ.
15. Чергування у – в, і – й.

16.Букви ч, щ, в іменниках із суфіксом -ин-.

17.Буквосполучення -чн- у прикметниках із суфіксом -н-.

18.Буквосполучення -зьк-, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств-.

19. Спрощення в групах приголосних.
20. Букви о-е-є в складних словах.
21. Написання складних слів.
22. Букви и – і в словах іншомовного походження.
23. Подвоєння в словах іншомовного походження.
24. Велика буква і лапки у власних назвах.
25. Букви о, е, є в закінченнях орудного відмінка однини і множини іменників I відміни

26.Букви а, я, у, ю в родовому відмінку однини іменників ІІ відміни.

27.Букви о, е, є в закінченнях давального й орудного відмінка однини іменників ІІ відміни.

28.Одна і дві букви перед закінченням орудного відмінка однини іменників

ІІІ відміни.

29.Букви и, е, є в суфіксах -ичк-, -ичок-, -ечк- (-єчк ), -енн- ( -єнн-),-ив-,-ев-.

30. Не з іменниками, прикметниками, прислівниками.
31. Н, нн у прикметниках.

32.Букви и, і, ї, йо, ьо, о, е, є в російських прізвищах.

33.Буква ь у числівниках.

34.Написання разом числівників на позначення сотень у непрямих відмінках.

35. Ні в заперечних займенниках.

36.Дефіс у неозначених займенниках.

37. Не з дієсловами.

38.Буквосполучення -ться, -шся, у дієсловах.

39.Букви е(є), и(ї) в особових закінченнях дієслів.

40.Частка б (би) з дієсловами умовного способу.

41.Букви и-і в закінченнях дієприкметників.

42.Буква н у суфіксах дієприкметників.

43.Буква е в суфіксі -ен- пасивних дієприкметників.

44.Не з дієприкметником.

45.Буква и в суфіксах дієприслівників.

46.Одна буква н і дві букви нн у прислівниках.

47. Ні з прислівником.
48. Дефіс у прислівниках.
49. Написання прислівників разом.
50. Букви и, і в кінці прислівників.
51. Написання прийменників разом, окремо і через дефіс.
52. Написання сполучників разом і окремо.
53. Дефіс у вигуках.

Перелік пунктограм

1. Розділові знаки в кінці речення.
2. Тире між підметом і присудком.
3. Виділення комами порівняльних зворотів.
4. Тире в неповному реченні.
5. Розділові знаки при однорідних членах речення.
6. Розділові знаки при звертаннях.
7. Розділові знаки при вставних словах і реченнях.
8. Розділові знаки при відокремлених означеннях і прикладках.
9. Виділення комами відокремлених обставин і додатків.

10.Розділові знаки при уточнюючих членах речення.

11. Розділові знаки при вигуках, стверджувальних і заперечних словах.
12. Розділові знаки в реченнях із прямою мовою.
13. Розділові знаки при діалозі.
14. Розділові знаки при цитатах.
15. Розділові знаки в складносурядному реченні.
16. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
17. Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні.
    7. Рекомендована література

 

1. Гринчишин Д.Г., Капелюшний А.О., Пазяк О.М., Терлак З.М. Словник труднощів української мови. – К., 1989.
2. Донець Л.С., Мацько Л.І. Вступ до мовознавства. – К., 1989.
3. Іваницька Н.Л. Синтаксис простого речення. – К.,1989.
4. Козачук Г.О. Українська мова (практикум).- К., 1991.
5. Лобода В.В., Скуратівський В.Л. Українська мова в таблицях: Довідник. -К.,1993.
6. Орфографічний словник української мови. – К., 1999
7. Юшук І.П. Практикум з правопису української мови. – К., 1997.
8. Українська мова Практичний довідник. 2-ге вид.: доп.та переробл./Попко О.Г.- Харків:ФОП Співак Т.К., 2011. – 404 с.
9. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – 7-ме вид.- К.: Вища школа, 2006.- 287 с.
10. Голоскевич Г. Правописний словник. – 13-те вид. – К., 2006
11. Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. – К.: Грамота, 2012
12. Фурдуй М. І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. Посібник/ За ред. В. В. Різуна. – К.: Либідь, 2003. – 272 с.
13. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики, Бусел В.Т., Перун, 2003
14. Гуйванюк Н.В. та інш. Українська мова. Схеми, таблиці, тести: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2005
15. Козачук Г. Підвищення грамотності учнів: Навчальний посібник. – К.: Освіта, 1993.
16. Практикум з української орфографії та пунктуації. На допомогу вступнику. Методичний посібник/ Укладач: Л. Федчук, Т. Шевчук. – Рівне: РДГУ, 2000
17. Стоян Л. Українська мова: посібник з орфографії та пунктуації. – К.: Наук. Думка, 1998.
18. Український правопис /НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. Потебні; Інститут української мови. – К.: Наук. Думка, 2003.
19. Дмитренко Г., Росоха Ю. Українська мова: Навчальний посібник для учнів 9 класу. – К.: Ред. журналу «Народознавство», 2002.
20. Ужченко В.Д. та ін. Сучасна українська мова: Збірник вправ і завдань: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 2006